І як роз’iхались, то дурень узду з коня зняв і прийшов додому, а той як привів до царя козу, то цар зготував обід, скликав народ і об’явив, що хто ще приведе до його дикого кабана в золоті та в сріблі, то той і царство получить. На другой день зібрався народ, і усі в різні сторони роз’iхались кабана шукати. І дурень уп’ять намігся19 на жінку, щоб і йому випросила у царя шкапу. І та як з плачем випросила, то він уп’ять, виiхавши у поле, зтяг шкуру, покинув стерво у полі, а сам потряс другою уздечкою. І як прибіг кінь рижий, то він, розказавши, чого треба, і почувши од його, де кабан ходить, проліз у обоє уха, перемінився, сів на коня і зараз піймав кабана, прив’язав у пояса і вернувся назад.
Недалеко ж од’iхавши, зустрів уп’ять того, що козу купив, і як став він прохати20, щоб і кабана йому оддав, то дурень потребовав, щоб на правій же руці дав одрізать другого пальця перший сустав; і той согласився. Він урізав сустав, заховав у кишеню, оддав кабана, а сам, од’iхавши, зняв уздечку, коня пустив і вернувся додому. Як же той привів кабана, то цар звелів готувати обід, усіх скликав і сказав, що хто іще приведе у послідній раз кобилу в золоті та сріблі, то той вже получить і царство. На третій день зібрався народ, і усі роз’iхались в різніi місця кобилу шукати. Так і дурень на жінку намігся, щоб йому випросила шевлюгу21. Вона пішла до царя, і хоч той не хотів давати за те, що двоє вже пропало, но, уваживши на сльози, дав; а сей, виiхавши у поле, также зтяг шкуру, стерво покинув собакам, а сам узяв третю уздечку і потряс. І як прибіг кінь сивий і дурень йому розказав, чого треба, а кінь об’явив, що кобила тепер з ним паслась у полі, то він, пролізши в обоє уха, перемінився, на коня сів і зараз кобилу піймав і вернувся назад. Не доiжджаючи додому, зустрів уп’ять того ж чоловіка і за кобилу зторговався, щоб на тій руці урізать третього пальця первий сустав. І як урізав, сховав сустав у кишеню, сам од’iхав, з коня узду зняв і вернувся додому. А як привели кобилу, то царь звелів готувати обід, поззивав народ і, сидя за столом, об’явив, що завтра вручає царство тому, хто піймав козу, кабана і кобилу. Тогді дурень об’явив, що усе половив він і попродав за сустави на правій руці із пальців, і, вийнявши, поклав на тарілку сустави, а тому звелів, щоб показав руку. Тогді народ здивувався, цар і його жінка зрадувались, повставали од обіда, вийшли усі на двір, а дурень потряс усіми трьома уздечками — прибігли усі три коні; він лазив до усіх у обоє уха і перемінявся так, що із хорошого зробився кращим, а із кращого йще кращим, на конях літав поверх хат і лісів. Коней він не пустив у поле, а поставив з кобилою, кабаном і козою у стайні22. Сам зробився царем, ввійшов жить у царські будинки23, братів зробив панами; бог послав жінці двоiх близнюків-діток; над батьком вистроiв церков, щодня24 його поминає, сам п’є горілку з барильця25, і я прихопився26 тай собі напився — по бороді текло, а в роті не було!
Ссылки:
1 В печи.
2 Похоронят.
3 Пируют.
4 В глухую (Словарь Чужбинского, с. 73).
5 Закрылась, затворилась.
6 Огорожа кругом деревни.
7 Выше.
8 Речи.
9 Красивее.
10 Нежели.
11 Везде.
12 Испугались.
13 Клячу.
14 Ладонью (Ред.).
15 Дернул.
16 Тело, туловище (Ред.).
17 Встретил.
18 В мешок (Ред.).
19 Напустился на жену, приступал к ней.
20 Просить.
21 Клячу.
22 В конюшне.
23 Большой дом, дворец.
24 Ежедневно.
25 Барило — бочонок.
26 Примкнул, пристал.
Свинка золотая щетинка, утка золотые перышки, золоторогий олень и золотогривый конь // Народные русские сказки А. Н. Афанасьева: В 3 т. — М.: Наука, 1984—1985. — (Лит. памятники). Т. 2. — 1985. — С. 10—22.