Він проміняв, подяковав да й пішов; іде да іде… Прийшов у город, дивиться — коли на базарі чоловік продає шила. От вони поздраствовались. Той чоловік його питає: «Де ти, діду, був?» Він каже: «У бога». — «Що тобі бог дав?» — «Золоті постольці, серебряні волока». — «Де ж вони?» — «Проміняв за коня». — «Де ж той кінь?» — «Проміняв за вола». — «Де ж той віл?» — «Проміняв за барана». — «Де ж той баран?» — «Проміняв за кабана». — «Проміняй мені кабана за шило».
Він узяв шило, подяковав да и пішов; іде да іде — коли коробейник наустрічу. От вони поздраствовались. Той його питає: «Де ти, діду, був?» — «У бога». — «Що тобі бог дав?» — «Золоті постольці, серебряні волока». — «Де ж вони?» — «Проміняв за коня». — «Де ж той кінь?» — «Проміняв за вола». — «Де ж той віл?» — «Проміняв за барана». — «Де ж той баран?» — «Проміняв за кабана». — «Де ж той кабан?» — «Проміняв за шило». — «Проміняй мені шило за іголку».
Дід проміняв і пішов додому; став перелазить через тин да й загубив іголку. Баба вибіжала із хати: «Я без тебе трохи не пропала! Де ти, мій дідусю, був?» — «У бога». — «Що тобі, старенький, бог дав?» — «Дав мені золоті постольці, серебряні волока». — «А де ж вони?» — «Проміняв за коня». — «А де ж, дідусю, коник?» — «Проміняв за волика». — «А де ж, дідусю, волик?» — «Проміняв за барана». — «А де ж, дідусю, баран?» — «Проміняв за кабана». — «А де ж, дідусю, кабан?» — «Проміняв за шило?» — «А де ж, дідусю, шило?» — «Проміняв за іголку; тобі, старенька, хотів гостинця принести, да став лізти через тин да й загубив». — «Я рада, що ти сам пришов!». Обнялись, поціловались і пішли в хату.
Ссылки:
1 Постоли — обувь, лапти; волока — завязка у обуви.
2 Пастух
Мена // Народные русские сказки А. Н. Афанасьева: В 3 т. — М.: Наука, 1984—1985. — (Лит. памятники).
Т. 3. — 1985. — С. 134—138.